«Аватар: Шлях води»
Стисло для всіх, хто ще не бачив другий «Аватар», він же «Шлях води». Подивитися однозначно треба. Той хто не встигне — а прокат ось-ось (до кінця року) завершиться — той дуже багато втратить. Поясню, чому.
Бо на даний момент другий «Аватар» в художньому, мистецькому плані: за дизайном, зйомками, комп'ютерною графікою й декораціями (плюс органічна музика) — є найкращим фільмом з усіх коли-небудь випущених. Не просто найграндіознішим і найдорожчим, але справді найкращим. Навіть перший «Аватар» перевершено другою частиною однозначно.
От з літературним: ідейним, смисловим, сюжетним — боком фільму все дуже середненько. Це просто продовження попереднього сюжету, напхане американськими кіноштампами і практично ніяк не обґрунтоване. Ідея і тема взагалі дурнуваті. Це вже не той великий філософський фільм, яким був перший «Аватар». В другому з ідеями все доволі сумно. На щастя, динаміка сюжету (або «екшн», говорячи дурнуватим англійським жаргоном) не залишає особливо часу на роздуми і дозволяє повністю абстрагуватися від убогої смислової частини фільму. Сюжетний заміс вдався Кемерону дуже добре (не без ляпів, але не всі й помітять).
А абстрагуватися є ради чого. Ще раз повторюся: художня — візуальна та аудіальна — частина фільму просто неперевершена (не уявляю собі, що там може бути ще грандіозніше в наступних частинах), і заради неї фільм просто необхідно подивитися. Море дало значно багатший матеріал, ніж ліс першої частини, для створення фантастичного світу Пандори. Це просто треба бачити. (Зокрема й тому, що трейлер фільму зроблений навмисне бідним і незрозумілим, він не розкриває ні сюжет, ні основні візуальні сцени-декорації, в яких відбувається дія фільму).
Ну й про акторів. Моє особисте найбільше враження — це Сігурні Уівер (Вівер). Не знаю, скільки бабусі було років на момент зйомки, але вона примудрилася зіграти — причому, абсолютно натурально — підлітка! Ось на ілюстрації нижче — це вона: і зліва, і справа.
Я заздалегідь цього не знав і весь фільм думав, що треба б якось потім в Інтернеті подивитися, що це за дівчинка грає — бо обличчя щось дуже вже знайоме, тільки не розумію, хто це може бути. Коли ж узнав, довго шукав щелепу під столом. Виявилося, Уівер навіть спеціально для ролі ходила в школу придивлятися до міміки й поведінки підлітків. Словом, рівень гри такий, що всі інші актори всіх інших фільмів і ролей можуть здавати свої статуетки на металобрухт.
Ну й last but not least. Дивитися фільм треба тільки у стерео — або, як його неправильно називають америкоси: 3D. Бо інакше багато втратите. У нас вже є кілька технологій стереопоказу, але я консервативно вибрав перевірений IMAX (правда, з новою, лазерною лампою в камері). Інші варіанти будемо випробувати на якихось інших фільмах (якщо трапляться годящі).
- Щоб додати коментар, увійдіть