Лексика у процесах розвитку мови

Кажуть, в Античності римські автори часто бідкалися, що латинь — дуже бідна мова у порівнянні з грецькою, дуже проблематично на латині висококультурні ідеї формулювати та інтелектуальні міркування проводити. Потім якось все налагодилося. Аж так, що латинь сама стала зразковою інтелектуальною мовою для цілої Західноєвропейської цивілізації.

Ми, українці, в перші десятиліття незалежності пройшли ту саму фазу бідкання й нарікань на бідність своєї мови. Та й справді — попри весь розвиток на протязі XX століття українська залишалася біднішою за російську в плані інтелектуальної лексики. Описати сільську пастораль чи п'ятдесят видів пиріжків з маком — тут будь ласка, проблем не було. А от формувати наукову, філософську, інженерну та навіть мистецьку термінологію було вже важко. Проблематично.

Але, насправді, було б бажання, буде й результат. Тож ті, кому треба було, не просто бідкалися, але й працювали над розвитком мови. Мовознавці публікували всякі пропозиції (переважна більшість не прижилася, але процес ішов у правильному напрямку). В Київському університеті фізики разом з філологами організували неформальний семінар, на якому творили сучасну природничу термінологію. Ентузіасти вільного програмного забезпечення перекладали інтерфейси комп'ютерних програм і дискутували щодо термінології на форумах (основний і найбільш відомий — LOU). Ми з другом заснували проект під назвою «Центр мовної інженерії», в рамках якого пропагували практичний, інженерний підхід до розвитку мови (на противагу більш поширеному серед активістів ідеологічному ґрунтівницькому підходу, який зводився до того, що треба «відроджувати» і «зберігати», а не розвивати й творити). В рамках цього проекту ми почали складати словник слів та виразів, відсутніх в тодішній українській.

За рахунок всіх таких багатьох не пов'язаних, паралельних процесів творення українська мова справді почала розвиватися й збагачуватися і на даний момент виглядає та звучить вже не зовсім так, як в часи здобуття незалежності. А потім ще на народні зміни наклалися офіційні зміни правопису... Як хто не усвідомлює, наскільки українська мова за якихось тридцять років зміцніла й відійшла від штампів, заданих у російській, може послухати сучасну мову кубанського активіста, який виїхав на Захід, рятуючись від переслідування.

Ось у нього, як у всякого кубанця, відірваного від мовних процесів в Україні — реальні проблеми у мовленні. Він постійно затинається, підшукуючи слова й вирази, постійно збивається на суржик. Різниця між його законсервованою ще у XX столітті українською мовою Кубані та сучасною українською мовою великої України — доволі суттєва. Ця різниця відчутно велика. Вона відверто тисне на вухо й на свідомість.

Ця різниця означає, що ми успішно розвиваємося, ми прогресуємо. Але проблем, які ще не розв'язані, вистачає завжди, як не розвивайся. Опишу тут одну для ілюстрації й запропоную своє розв'язання.

От як перекласти російське «бодрствовать», «бодрствование» (яке англійською «awakening», «wakefulness» і з латині ще «vigil»)? Слово дуже вживане як у побуті, так і необхідне у біологічній, медичній та психологічній теорії й практиці як термін. У нас досі нічого практичнішого за «не спати», «не спання» не придумали. От немає слова в мові, і край.

Я довго думав, що ж тут можна зробити. Перебрав купу варіантів, погрався з усіма можливими коренями й суфіксами — і зупинився на неологізмі «буднювання» (часом можна заміняти на «будніння», якщо не буде вимовних колізій із «бубнінням»).

Приклади (вигадані для даного тексту):

• «Перехід від стану сну до стану буднювання (будніння) називається пробудженням, а зворотний процес — засинанням».

• «Якщо людина буднює посеред ночі, її називають совою».

• «Буднювання, всупереч Вундту й Шлосбергу, не потребує збудження (активації) і не ґрунтується на ньому, оскільки може тривати у станах абсолютного спокою, розслаблення або навіть ступору».

• «Буднювання не тотожне притомності, оскільки у стані швидкого сну, коли людина бачить сновидіння (сни), вона перебуває у свідомості, тобто, є притомною (хай і обмежено) — але при цьому не буднює, а продовжує спати».

На даний момент знайшлася одна людина (власне, мій колега по Центру мовної інженерії), якому запропонований неологізм сподобався (а йому це якраз для перекладу медичної монографії потрібно). Подивимося, як сприйматимуть пропозицію інші носії мови.

Варіант допису в гуглоблозі