Блоґи

Минулого місяця двічі спостерігав парад цифр. Два дні поспіль одна машина заправлялася на одній і тій самій заправці. У перший день вона заправила 10 літрів на суму 234 грн.; на другий день — 34 літри на суму 765 грн. Власне, на суму 234 грн. виходить 10,4 літри, але то вже нюанс. В будь-якому разі, першого дня ми мали послідовність 01234, в якій 0 і 1 переставлені місцями, а на другий день — послідовність 34567, в якій обернуто підпослідовність із трьох останніх цифр.

Ось такі бувають збіги.

Давно вже із читання популярної літератури на тему теорії ймовірностей я виніс той висновок, що життя просто переповнене всілякими збігами, в тому числі дивовижними. І ось (вже) вчора один такий випадок стався.

Переміщався я під вечір з Русанівки на Хрещатик. Коли виходив із будинку, подивився на годинник: було 17:26. А перед будинком стояв автомобіль із номером 17 57. Я одразу подумав, що приблизно в цей час — у 17:57 — я якраз підходитиму до місця призначення. І коли добрався, заради інтересу перевірив. Годинник показав саме 17:57! Отже, автомобіль мене правильно "попередив".

Такі збіги трапляються нерідко. Питання тільки в тому, наскільки ми уважні і на що звертаємо увагу.

В Лінуксі для змінних пристроїв таких, як флешки, зовнішні вінчестери й фотоапарати, давно існує автомонтування. Під’єднуєш потрібний зовнішній пристрій — і отримуєш повідомлення про можливі дії з ним (в різних графічних середовищах його вигляд і перелік пунктів різнитимуться).

Японська компанія Canon славиться якістю своєї техніки, але сумно відома неувагою до систем FOSS, для яких вона не надає гідної підтримки. Довгий час ентузіастам доводилося самим писати драйвери для принтерів, сканерів, фотоапаратів та інших пристроїв, на яких стоїть гравірування «Canon». І якщо, приміром, із фотоапаратами все давно доволі непогано (принаймні, digikam доволі добре з ними працює), то з принтерами — біда. Досі мені не вдавалося "завести" під Лінуксом жоден кенонівський принтер.

І ось зараз вдома опинився простенький лазерний чорно-білий принтер Canon LBP 2900 китайської збірки. Пристрій робочий і з не використаним до кінця картриджем, тож постала задача примусити його працювати. І це мені врешті-решт вдалося, хоча й не з першої спроби.

Нещодавно спостерігав у кота явище зміщеної активності, явно аналогічне людській раціоналізації. Всього вдалося побачити три епізоди такої активності підряд.

Отже, як швидко, дешево й сердито зробити в Linux-і багатосторінковий PDF зі сканованих зображень? З одного боку, дуже просто ©. А з другого, трапляються дивні підводні камені. Тому опишу процедуру, яка працює на мій досвід.

Скопійовано з гуглоплюса.

Оновив я openSUSE з версії 12.3 до 13.1 — і заробив проблему на рівному місці: tex-файли перестали компілюватися. Будь-які. Лог пише якусь дурню. Щоб розібратися, спробував багато всякого. Безрезультатно. Врешті-решт запустив у консолі компіляцію тривіального файлу:

/usr/bin/pdftex /tmp/inkscape-CSWFm3/eq.tex

і отримав:

Рассел, як відомо, вважав, що класи або множини — це фікції, і в дійсності вони не існують.

При цьому під дійсністю він переважно розумів дійсність емпіричну, оскільки був позитивістом. Тут ми заперечимо тезу про неіснування класів.

З драйверами для відеокарт в openSUSE бувають проблеми. Приміром, я волію використовувати пропрієтарні драйвери від виробника, оскільки вони досі більш функціональні, ніж відповідні вільні. Однак, політика випуску драйверів у виробників, всупереч уявленням, поширеним у бізнес-середовищі, суттєво більш мінлива, ніж політика випуску відкритих драйверів співтовариством розробників FOSS. Через це під час оновлення улюбленого дистрибутива Лінукса до більш нової версії можна отримати проблеми з відеодрайвером на рівному місці.

Можна ще на майку перенести «Вітряки увечері»: