Про замах на Флеша

У ніч на 20 квітня 2026 року збройні сили ядерної держави — Російської Федерації — провели спеціальну операцію з ліквідації, спрямувавши з пів десятка реактивних дронів у приватний будинок скромного фахівця з радіотехнологій та зв'язку Сергія Бескрестнова, більш відомого за позивним «Флеш» (Facebook, Telegram). Загалом вдала робота української ППО призвела до того, що тільки один із запущених «Шахедів» долетів і влучив у будинок наміченої жертви. На щастя, Сергій Флеш живий і одужує. Але важливо розуміти значення й вагу цього замаху. А я так бачу по нашому інфопростору, що за ці дні так ніхто правильно й не осмислив цю катастрофічну подію. Тому поясню.

Зрозумійте: ядерна держава у ході масштабної війни здійснила персональний замах на по суті цивільного інженера (військового за освітою).

Ще раз. «Друга армія світу» (як вона сама себе оцінює), належна ядерній державі, вчиняє замах на одну особу. Не керівну. Не політичну. На звичайну приватну особу.

Це — найвище визнання важливості особи Сергія Бескрестнова, визнання його стратегічної ролі в нинішній війні. І ворог у цьому плані абсолютно правий.

Люди не рівні за своїми здібностями. Зокрема, не рівні між собою і фахівці у будь-якій галузі. Чим вищий рівень компетентності, тим важче замінити фахівця на когось іншого, тим більше така заміна буде далекою від стовідсоткової. Фахівці найвищого рівня — це ті, які взагалі не можуть бути замінені кимось іншим. Вони абсолютно незамінні, і тій професії, галузі або країні, в якій з'являються такі незамінні особи, випадає рідкісний шанс отримати результати, які інакше отримані не будуть.

В Україні в питаннях ведення нинішньої війни є дві незамінні особи: це Роберт Бровді «Мадя́р» і Сергій Бескрестнов «Флеш». Вони — наші меч і щит у цій війні. Всі інші фахівці й воєначальники тією чи іншою мірою замінні та взаємозамінні. Мадяр і Флеш — ні.

Мадяр — це наш меч. Це людина, яка, піднімаючись від найнижчого рівня солдата, з нуля створила абсолютно новий рід збройних сил — Сили безпілотних систем — який радикально змінив сам характер ведення воєн (як вони велися від самого початку людської історії). Це довго пояснювати, тому утримаюся, але принцип простий: безпілотники обнулили й перевернули традиційний принцип концентрації ресурсів і сил, на якому будується все воєнне мистецтво.

Безпілотники були задовго до Мадяра, але він вперше в історії, першим на планеті зумів їх правильно організувати в єдину силу і єдиний механізм (коли в ЗСУ офіційно були створені СБС, тактику застосування для них писав не формальний керівник Сухаревський, а саме Бровді, який до них тоді взагалі не належав).

Зараз Мадяр єдиний в українській армії виконує стратегічну задачу перенесення бойових дій на територію РФ, без чого виграти війну просто неможливо. До його приходу на керівництво СБС наші удари по російському тилу були слабкі й несистематичні. Найбільший з відомих мені фахівець у нафтогазовій галузі Міхаїл Крутіхін скептично і з жалем говорив про ці удари, щоразу відзначаючи, що українські військові б'ють по російських енергетичних об'єктах не туди й не так, як треба. Його тон різко змінився з того часу, як СБС очолив Роберт Бровді. Тепер Крутіхін завжди каже про ці удари практично із захватом, відзначаючи правильність вибору цілей і доцільне планування послідовності й сили ударів; і навіть висловлює свої сподівання, в якому руслі вони триватимуть надалі.

А без успіхів у цих ударах ми не переможемо на полі бою.

І поряд з мечем, який активно діє на стратегічному напрямку «Російська Федерація», у нас є й щит. Це — Сергій Бескрестнов. Флеш. Людина, яка щодня робить просто неоціненний вклад із боротьбу з новими технологіями й тактиками росіян на фронті. Наш ворог постійно прогресує в новітніх безпілотних технологіях, і ніхто стільки не робить в Україні для вивчення ворожого досвіду й вироблення засобів протидії йому, як Флеш. Мало хто в курсі всієї тієї титанічної роботи, яку робить щодня ця людина, але просто згадайте вимкнення старлінку для ворога. Це все було зроблено за ініціативою і планом Флеша.

Пропозиції й рішення Сергія Бескрестнова — глобальні. У той час, коли окремі командири захищають окремі ділянки фронту, протидронові рецепти Флеша діють однаково на увесь фронт і увесь тил. Тому робота цієї людини цілком співмірна з діями цілого генштабу.

І він у нас такий — один. Так само, як і Мадяр. Якщо будь-хто з них загине або просто буде виведений з активної роботи, це буде для нас катастрофа. Тому зараз це — найцінніші особи в країні, яких треба охороняти краще, аніж офіційних очільників.

Мадяр, на щастя, має досвід і ресурси, тому достатньо професійно дбає про свою безпеку. А от про Флеша, під керівництвом якого немає серйозної організаційної структури, має потурбуватися держава. Власне, йому вже у сам день його призначення на посаду радника міністра оборони, враховуючи його стратегічну важливість, повинні були не просто охорону виділити, але організувати повноцінне прикриття. Це коли людина ночує постійно в різному житлі, а не у себе вдома, і пересувається на різних автомобілях (а не на власному) і за різними маршрутами, які регулярно перевіряються на наявність стеження. Той факт, що Сергію Бескрестнову не було надано прикриття, однозначно негативно характеризує міністра Федорова. Сподіваюся, що хоч після замаху ця колосальна помилка була виправлена.

Схоже, що на момент замаху сам Флеш як слід не усвідомлював свою важливість. Про це красномовно свідчить його допис на адресу росіян, в якому він надміру скромно охарактеризував свою роль у війні, написавши:

«Я не «важный генерал», я не «страшный бандеровец», я обычный человек, живущий военными технологиями. Человек, который старался вернуть домой с войны живыми своих соотечественников.»

Трохи пізніше він все ж таки тверезіше поглянув на ситуацію, про що свідчать його висловлювання в інтерв'ю, даному з лікарняного ліжка:

Сподіватимемося, що тепер він краще розуміє свою важливість. Бо від збереження його життя і здоров'я залежать долі надто вже багатьох інших людей.

При бажанні свою цінність можна описати як завгодно скромно, наприклад, у стилі Мадяра, котрий просто каже, що належить до пріоритетних цілей знищення російськими спецслужбами. Як не формулюй — головне розуміти свою виняткову цінність. Побажаємо такого розуміння Сергію Бескрестнову на рівні з одужанням. І щоб не втратити надалі ні це розуміння, ні здоров'я, ні життя. Ми маємо всі бути зі щитом.

Варіант допису в гуглоблозі