Вже вчора, 5 листопада Олег Жданов засвідчив (див. відео з моменту вставки 47:20), що на нещодавньому обіді у французького посла в Україні цей самий посол повідомив присутнім, що Зеленський особисто обіцяв не відвойовувати Крим. Мовляв, будемо вирішувати долю Криму суто дипломатичними засобами.
І це не навесні сказано, це вже середина осені. Після неймовірної Балаклійсько-Ізюмської операції, після „бавовни“ у Новофедорівці, Джанкої та на Кримському мосту. І після визнання Російської Федерації країною з терористичним режимом низкою східноєвропейських країн, а також Парламентською асамблеєю Ради Європи. Навіть після всього цього блазень все одно хоче „лягти“ під Кремль. „Порєшать вапрос по-пацанскі“ з терористами.
Як бачимо, дорогенькі, зеленява наволоч за вісім місяців повномасштабного вторгнення не стала проукраїнською ані на мікрон. І не збирається звільняти українські території, все ще сподіваючись, що з російськими загарбниками вийде домовитися ціною здачі частини цих територій. Частини наших земель і частини нашого народу. В окупацію. В полон. В зону. В орду.
Це дуже доречне нагадування, що Україною під час війни й загрози тотального знищення керують її прямі вороги. Які анітрохи не змінили своєї проросійської позиції і лише будучи загнані в кут вимушено імітують український патріотизм. Власне, імітувати, грати роль — це вони вміють. Особливо — головний паяц, який взагалі тільки цим все життя й займається.
Це означає, що до осені наступного року, коли ми звільнимо Херсонщину, і постане питання про звільнення Криму, запропонований мною громадянський рух «Відсіч» повністю зберігатиме актуальність, оскільки виникне реальна загроза зупинки зеленявим кодлом українських військ і згортання операцій зі звільнення наших територій під будь-яким надуманим приводом.
Пора вже братися за розум, співвітчизники, і гасити всі такі плани зеленявих ще до того, як вони стануть актуальними. А не як завжди: кліпати очима, ляпати вухами і на ходу спати, аж доки смажений півень дзьобне, — після чого знову почати заднім числом бідкатися, мовляв: як же це так сталося, що у тисячний раз Україну злії люди приспали, лукаві, а тепер в огні її, окраденную, будять. От не було всіх 999 попередніх разів, все ж так добре було...
Варіант допису в гуглоблозі
