Зображення користувача campana.

Viber, Telegram та інші месенджери (частина 3)

У минулих частинах допису я обговорив, чому не можна в жодному разі користуватися білоруським Вайбером (частина 1) та російським Телеграмом (частина 2). Постає закономірне питання: а чим же користуватися? Який комунікатор (instant messenger в англійському слововживанні) обрати для спілкування? Особливо, якщо не хочеться вивчати зоопарк наявних у світі комунікаторів, а заодно витрачати зайві зусилля на переконання рідних і знайомих, що ось ця конкретна програма краща, і нею варто почати користуватися.

Насправді, відповідь очевидна. Для більшості користувачів, які ліниві, не допитливі і хочуть все одразу: щоб тут і тепер вже працювало і без збоїв, і ще й щоб «у всіх було» — тобто, для тих самих меметичних 99% населення (чи хто яке число більше любить) — найкращий варіант для спілкування давно є і в переважній більшості випадків вже встановлений на телефон. А на комп'ютер взагалі нічого не треба встановлювати. Про що мова?

Зображення користувача campana.

Drupal-івський модуль addtoany призводить до HTTP ERROR 500

Може, кому знадобиться.

Якщо у вас є сайт на Drupal-і, і в ньому встановлено модуль addtoany, то не оновлюйте його до останньої версії, яка оце зараз вийшла. Бо поламає сайт і бачитимете суцільну помилку 500 замість сторінок. А якщо ще й виконуватимете оновлення в рекомендованому режимі обслуговування, то втратите web-доступ да сайту взагалі. Проблему вже відзначають різні люди, навіть баг у друпалівському багтрекері завели (Error after updating to 4.17).

Зображення користувача campana.

Правильний Тарас

„Розбавимо“ блог чимось якщо не оптимістичним, то принаймні веселим. В житті можна спостерігати достатньо кумедних сцен, гідних пера. Наступна сценка з життя саме така.

Зображення користувача campana.

Пострадянська охлократія

Ось вже скільки років минуло від краху Радянського Союзу, а, як виявляється, багато людей, які встигли пожити при соціалізмі, так досі й не зрозуміли фатальної ролі планування у занепаді суспільства і встановленні тоталітаризму. От що значить: роками читати неправильну літературу. В такому разі не розумітимеш навіть те, що у тебе перед очима відбувається.

Щоб якось спрямувати народ на правильний шлях, я змушений постійно рекомендувати всім читати Фрідріха Хаєка (або Гаєка; от як його транслітерувати, якщо прізвище явно чеське: Гаєк, — але сам він вже австрієць, тобто, німець, і там вже явно радше «х», ніж «г» за вимовою?). В результаті, сам оце перечитав його «Шлях до рабства». І в тому виданні, яке мені трапилося, виявилася дуже гарна післямова. Здається, в ній дуже правильно описано саме те, що відбувається на протязі усього часу незалежності України. Зацитую:

Зображення користувача campana.

«Аватар: Шлях води»

Стисло для всіх, хто ще не бачив другий «Аватар», він же «Шлях води». Подивитися однозначно треба. Той хто не встигне — а прокат ось-ось (до кінця року) завершиться — той дуже багато втратить. Поясню, чому.

Зображення користувача campana.

Ніч яка зоряна...

Найкоротший день року — 21 грудня. Попередня ніч — з 20 на 21 грудня — найдовша у році. А 19 грудня був серйозний „приліт“, який додатково підкосив енергетичні мережі Києва так, що більша частина міста наступної ночі — з 19 на 20 грудня — опинилася у темряві.

І при цьому за збігом обставин вперше за багато днів було сонячно вдень і ясно вночі. Тож зоряне небо над темним містом виявилося незвично багатим на яскраві зорі, більшість з яких в інший час просто не видно через засвічування неба нічними міськими вогнями. Я стільки зірок над Києвом ніколи в житті не бачив. А тут навіть не тільки окремі зірки було видно, але й тьмяні зоряні скупчення і туманності. Особливо цікаво виглядав характерний „хрест“ Оріона (Бетельгейзе, Альнітак, Альнілам, Мінтака та Рігель, якщо перелічувати згори донизу і зліва направо), просто біля якого, одразу під поясом Оріона, виявилася Туманність Оріона (вона ж Мессьє 42 або, скорочено, М42), про яку я нічого не знав і бачив як ніби вперше.

Словом, наплював я на те, що холоднувато біля вікна, і довго сидів та дивився на незвичне зоряне небо. Сподіваюся, це була найзоряніша ніч над Києвом не тільки в цьому році, але ще на довго-довго років, десятиліть і століть наперед: світло нам у столиці потрібне більше. Але все одно було приємно.

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Viber, Telegram та інші месенджери (частина 2)

Продовжимо розмову про безпечні та небезпечні інтернет-месенджери (засоби для безпосереднього спілкування в Інтернеті) і про інформаційну гігієну. Минулий допис був присвячений білоруському Viber-у. У цьому поговоримо про Telegram.

Зображення користувача campana.

Прозора зима (за день до „прильоту“)

Гарний день був — 22 листопада... Особливо тим, що красиво було. Всі крони дерев — гілки, листя, хвоя — були суцільно вкриті прозорою кригою, ніби склом. А таке дуже рідко буває. Я ось тільки раз колись зумів пофотографувати таку прозору зиму.

Цього разу навіть не намагався, щоб не почали чіплятися, що це я тут під час війни фотографую. А воно найкрасивіше було навпроти МВС, де рядком ростуть кримські сосни з довжелезними хвоїнами, і ось ці всі голки суцільно були у прозорій крижаній глазурі. Тому все, що я зняв за день — це суперкоротке відео біля Золотих воріт, на якому теж, можна вважати, зафіксоване деяке диво природи: сніг десь упав з парапета і перевернувся так, що звислі бурульки стали вертикально, утворивши щось типу дитячого малюнку, на якому зображено казковий замок.

Красиво було. А наступного ранку був масований ракетний удар. Із попаданням в районі ТЕЦ № 5 — так що аж шибки задрижали. Після чого ми просиділи всім будинком без світла й опалення півтори доби. Але згадати 22 листопада було все одно приємно.

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Щодо звільнення Херсона

Рідне місто, місто Херсон,
Миліше тебе нема.
Білі стіни гарних домів,
Балкони на цих домах.
А я іду, гукаю тебе
Гуляти до зорі.
І ми
Самі
Гуляймо.

Воплі Відоплясова
Були деньки

Була у мене така забаганка, щоб Херсон звільнили до 7 листопада, до річниці більшовицького перевороту (він же Вєлікая октябрьская...). Це було б дуже іронічно (як з погляду місцевого: див. відеоряд за посиланням в епіграфі — так і з запоребрикового: див. міркування про «Страну вечного ноября»). Ну, друзі знають, обговорювали. Хоча сам я думав, що у листопаді бої за місто ще триватимуть, може й до кінця місяця.

В будь-якому разі, дійсність вирішила, що хай іронія буде в чому-небуть іншому, і перенесла звільнення Херсона на красиву дату 11.11.2022. Що теж добре. І чекати до кінця року не треба, як прогнозували обережні аналітики.

Зате можна святкувати. З кавунами. Куди ж без них?

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Viber, Telegram та інші месенджери (частина 1)

Я трохи в шоці кожного разу, коли мені в ході повномасштабної війни Росії+Білорусі проти України доводиться раз у раз пояснювати черговим диким людям, що для українців користуватися білоруським Вайбером (Viber-ом) та приховано російським Телеграмом (Telegram-ом) — це самогубчий ідіотизм. Причому, пояснювати доводиться не лише диванним мешканцям, але й представникам бізнесу, що особливо дратує. Доведеться залишити тут у блозі пам'ятку з цього приводу. А заодно поговорити про альтернативи. Отже:

Зображення користувача campana.

Зеленський не збирається звільняти Крим

Вже вчора, 5 листопада Олег Жданов засвідчив (див. відео з моменту вставки 47:20), що на нещодавньому обіді у французького посла в Україні цей самий посол повідомив присутнім, що Зеленський особисто обіцяв не відвойовувати Крим. Мовляв, будемо вирішувати долю Криму суто дипломатичними засобами.

І це не навесні сказано, це вже середина осені. Після неймовірної Балаклійсько-Ізюмської операції, після „бавовни“ у Новофедорівці, Джанкої та на Кримському мосту. І після визнання Російської Федерації країною з терористичним режимом низкою східноєвропейських країн, а також Парламентською асамблеєю Ради Європи. Навіть після всього цього блазень все одно хоче „лягти“ під Кремль. „Порєшать вапрос по-пацанскі“ з терористами.

Як бачимо, дорогенькі, зеленява наволоч за вісім місяців повномасштабного вторгнення не стала проукраїнською ані на мікрон. І не збирається звільняти українські території, все ще сподіваючись, що з російськими загарбниками вийде домовитися ціною здачі частини цих територій. Частини наших земель і частини нашого народу. В окупацію. В полон. В зону. В орду.

Це дуже доречне нагадування, що Україною під час війни й загрози тотального знищення керують її прямі вороги. Які анітрохи не змінили своєї проросійської позиції і лише будучи загнані в кут вимушено імітують український патріотизм. Власне, імітувати, грати роль — це вони вміють. Особливо — головний паяц, який взагалі тільки цим все життя й займається.

Це означає, що до осені наступного року, коли ми звільнимо Херсонщину, і постане питання про звільнення Криму, запропонований мною громадянський рух «Відсіч» повністю зберігатиме актуальність, оскільки виникне реальна загроза зупинки зеленявим кодлом українських військ і згортання операцій зі звільнення наших територій під будь-яким надуманим приводом.

Пора вже братися за розум, співвітчизники, і гасити всі такі плани зеленявих ще до того, як вони стануть актуальними. А не як завжди: кліпати очима, ляпати вухами і на ходу спати, аж доки смажений півень дзьобне, — після чого знову почати заднім числом бідкатися, мовляв: як же це так сталося, що у тисячний раз Україну злії люди приспали, лукаві, а тепер в огні її, окраденную, будять. От не було всіх 999 попередніх разів, все ж так добре було...

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Злеє сонце блищить

Це — блог, і записи в тут можуть бути якнайрізноманітніші. В тому числі й несерйозні. Ось, NASA оприлюднило знімок Сонця за 26 жовтня, на якому прочитуються риси людського обличчя:

Як бачимо, Сонечко задоволено усміхається. Усмішка, правда, зовсім недобра, хоч і широка. Та й вусики якісь путлерівські чітко виділяються. Воно й не дивно.

Зображення користувача campana.

Що робити з Білоруссю, і що з нею буде?

Всі знову напружуються з приводу нарощування російського військового угрупування на території Білорусі й спекулюють на тему, чим же воно закінчиться. Вставлю і свої п'ять копійок, як аналітичних, так і прогностичних. Проблему поставлю саме так, як у заголовку. У двох питаннях. Порядок цих питань спершу може видатися неправильним, але насправді з ним все гаразд. Зараз побачите. Отже:

Зображення користувача campana.

Знову про твіти Маска

Повертаємося до теми скандальних проросійських твітів Маска. На даний момент можна уточнити дві обставини.

Зображення користувача campana.

Про звільнення захисників Азовсталі

Цей допис з точки зору новинної має прострочену актуальність. Бо вчасно написати руки не дійшли. Але з аналітичної точки зору його актуальність від часу не залежить. Тому таки напишу.

Як я одразу й передбачив (з цього починалася перша версія цього допису), звільнення захисників Маріуполя й Азовсталі обговорили всі, хто міг, а головного ніхто й не помітив. А саме:

Зображення користувача campana.

Про твіти Маска

Допис для всіх, хто обурився на вчорашні твіти Ілона Маска про Крим, Донбас і програш України у війні. Принципово не б'юся об заклад після того, як мені двічі не віддавали домовлене за суперечкою (і досі винні), але готовий стверджувати, що Ілон не писав ці твіти.

Подумайте своєю головою: чи став би виступати на боці агресивної Росії той самий Маск, який підтримав Україну Старлінками в перші ж дні вторгнення, коли ніхто нічого не розумів, а в США, де він живе, була тільки одна-єдина думка й позиція: через три-чотири дні Україна буде завойована? Так говорили всі в США, починаючи з перших осіб держави — а Маск у цей самий час відправляв в Україну Старлінки, бо знав, що у Росії є потужні засоби РЕБ, яким українцям нічого протиставити, відповідно, українська інфраструктура зв'язку буде за лічені дні виведена з ладу, і єдиний спосіб її відновити й допомогти українському фронту — це надати термінали Старлінку. Як обмовився сам Ілон, коли нещодавно виступав у Новегії на бізнес-форумі, партія терміналів для українського фронту була підготована компанією SpaceX до відправки чи то ще до вторгнення, чи то на самому його початку — тільки доставка зайняла чотири дні (таким чином, послідовність подій, яку всі бачили: коли 27 лютого Федоров звернувся до Маска через Твіттер, а той вже на наступний день доправив термінали в Україну — саме доправив, а не відправив, — оманлива і не відображає причинно-наслідкових зв'язків).

Ви справді думаєте, що ЦЯ людина може підтримувати Росію? Навіть якщо не знати про Маска більше нічого, окрім сказаного — людина, яка вже півроку БЕЗКОШТОВНО надає державі Україні дорогезний інтернет-зв'язок, щоб підтримати ту у війні з РФ (а приватним користувачам знизила в процесі тариф у півтора рази) — ця людина буде підтримувати іншу сторону конфлікту? Серйозно?

Очевидно, що Ілон не міг написати все те пропагандистське паскудство, яке досі висить на його сторінці у Твіттері. Але версія, що його обліковий запис зламали, теж невірна. Не ламав його ніхто. Хто ж тоді це все написав? Так очевидно ж! Ось хто:

Зображення користувача campana.

Мобілізація і Новоросія

Долаючи відразу, таки послухав Пиню про часткову мобілізацію. Ну справді мерзенне патякання. Обурює сильно. Але один нетривіальний інформативний момент я з балаканини бункерного таки виніс: він нарешті прямим текстом визнав, що хоче на окупованих українських територіях оголосити «Новоросію». Яку, зрозуміло, приєднати до Ресурсної Федерації. Здається, це перше „новоросійське“ зізнання за весь час повномасштабного вторгнення.

І ось тут я маю повне право написати: а я ж попереджав! Я про це ще в березні писав. Власне, ось мій прогноз і збувся. А заразом можна оцінити й швидкість, з якою працює адміністративна машина Кацапєтії.

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Редагування відео і ffmpeg

Трохи про редагування відео на комп'ютері. Треба було мені вирізати фрагмент із відеофайла. Я наївно відкрив Kdenlive і спробував зробити це там. Ну, здавалося б: графічний інтерфейс, розберуся. Промучився досить довго, але нічого не досяг, окрім розстановки міток і падіння програми. Плюнув і загуглив питання, що мене цікавило. І, о диво: виявилося, що в командному рядку це робиться дуже просто. Треба тільки вибрати, як описати фрагмент відео, який потрібно зберегти в окремий файл: через його початок та тривалість, чи через початок та кінець. В першому випадку вводимо в командному рядку команду

Зображення користувача campana.

«Виміри незалежності»: відео з відкриття виставки

Кожен має займатися тим, чим уміє. Зокрема, на війні не всі повинні іти на фронт і сидіти там в окопах. Є багато іншої роботи, в тому числі і в тилу. І не лише військової. В цьому сенсі художнику краще працювати на ідеологічному фронті, а не на фізичному.

Цілком у руслі такого способу мислення був започаткований мистецький проект «Виміри незалежності», який увібрав у себе декілька самостійних мистецьких проектів, пов'язаних із висвітленням нинішньої фази російсько-української війни. Проект вилився, в тому числі, і у зведену виставку мистецьких та дизайнерських робіт, яка відкрилася у Києві в галереї «Митець» 23 серпня, на День державного прапора.

Експонуватиметься виставка зовсім недовго: до кінця місяця (завтра останній день). Але виставлені роботи залишаться і будуть надалі „працювати“. Збережеться також і корисна інформація, якою поділилися учасники на відкритті. Оце якраз у мене дійшли руки взяти відео, які я зняв під час відкриття, склеїти їх у єдиний файл та розмістити його на YouTube:

Зображення користувача campana.

11 питань про війну (Юрій Бутусов)

Поширюю допис Юрія Бутусова, оскільки це — найрозумніше і найдоречніше, що було сказано про нинішню російсько-українську війну за весь період повномасштабного вторгнення.

Юрій Бутусов

11 питань про війну

1. Коли закінчиться війна?

Зображення користувача campana.

Цікава нумерологія – 4

Не про війну. Про мої улюблені збіги і красиві числа. Так сталося, що в травні цього року я кілька днів відвідував квартиру № 181, розташовану на 18 поверсі. І вперше (1 день відвідування) це сталося саме 18 числа.

А вже наступного дня, 19 числа того ж травня, мені вдалося „спіймати“ дату і зробити ось такий знімок екрану телефону:

Чотири рази по 19. В четвертий день тижня. Жаль, травень в цю нумерологію не вписується.

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Як відрізнити адекватного росіянина від неадекватного

До останнього моменту сподівався, що не доведеться сьогодні виступати на круглому столі «Війна як соціокультурний феномен», організованому (в Інтернеті, як у нас тепер водиться) рідним Інститутом філософії. Що черга до мене не дійде. Але довелося. Ну, раз таке діло, викладу тези виступу сюди. Отже:

ОСНОВНЕ ФІЛОСОФСЬКЕ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Основне питання, яке ставить перед нами реальність сучасної російсько-української війни, є етичним. Це

Зображення користувача campana.

Сіверський Дінець і Сіверодонецьк (мовне)

Дерусифікація України має бути послідовною. Ось ми маємо далеко не найменшу — а зараз, під час війни, і важливу і в інших аспектах — річку Сіверський Дінець. Яка чомусь на картах і в документах постійно фігурує як «Донець»: через «о». А це теж факт русифікації, і це «о» треба виправляти. Особисто мій рід походить із Приоскілля, якраз із місцевості, що лежить недалеко від злиття Оскола і Сіверського Дінця, на самому південно-східному краї Слобожанщини. Так ось у нашому роду річку завжди називали: «Дінець» — через «і» і тільки через «і» (і, до речі, без епітета «Сіверський»). Так назву і слід писати.

В тій же географічній області у нас ще одна велика проблема: назва міста Сєверодонецьк (або, «Сєвєродонецьк» — «є-є» замість «є-е» — пишуть і так, і так). Здавалося б, місто знаходиться недалеко від річки Сіверський Дінець (хоч і не на самому березі, а на певній відстані, відділене і вільною землею, і кількома невеличкими населеними пунктами), тож його назва мала б бути утворена від назви річки. Як виявляється, ні.

Зображення користувача campana.

Денісову звільнили через інформування про становище «Азова» у полоні

Так ось за що Верховна Рада раптово і так швидко звільнила Людмилу Денісову з посади уповноваженого з прав людини: за те, що вона повідомляла в своєму Телеграмі про тортури і вбивства російськими нелюдами полонених азовців (на фото другий зліва — убитий в полоні азовець). І не просто повідомляла, а офіційно зверталася до ООН з вимогами вплинути на РФ.

Таким чином, зеленява банда все ще сподівається замовчати тему «Азова», якому вони наказали через військове командування здатися в російський полон. І тепер будь-яку інформацію про становище азовців у полоні Єрмаку і компанії треба якщо не замовчати, то, принаймні, опустити з офіційного рівня на побутовий, а там якось забалакати. Нелюди. Такі ж, як їхні хазяї за порєбріком.

А дурненькі журналісти висувають наївні версії про те, що Денісова просто «не узгоджувала медійну активність з Банковою». Ага. От тільки не просто не узгоджувала, а свідчила про їхній злочин у стилі статті ККУ 111. А це вже зовсім інша кваліфікація.

Варіант допису в гуглоблозі

Зображення користувача campana.

Зеленяві здали «Азов» і Маріуполь ворогу

Отже, зеленява мерзота з Банкової таки здала російським окупантам Маріуполь і віддала в руки нелюдам всіх бійців полку «Азов», дислокованих у місті, на чолі з Денисом Прокопенком. Це — факт. Від імені генштабу і військового командування азовцям наказали здатися російській армії в полон.

Для цього було використано брехливе формулювання, яке Банкова із самого початку повномасштабного російського вторгнення використовує для обґрунтування того, чому вони ведуть сепаратні переговори з Кремлем. «Для збереження життя». Бо, бачте, люди гинуть. Як ніби вони перестануть гинути, якщо оркам в чомусь поступитися і залишити їхні танки на нашій землі. А надто, якщо прямо віддати їм в руки наших громадян — особливо військових (!).

Нині полк «Азов» і Маріуполь — це героїчні символи України, тож їхня здача ворогу не могла не викликати обурення в суспільстві. Щоб збити градус цього обурення, не допустити його поширення, а далі всіляко забалакати саму тему здачі, запустили вкрай примітивну пропагандистську операцію в один хід: від імені генштабу та ОПУ почали настійливо просити всіх громадян не обговорювати цю тему. Під тим приводом, що нібито зараз іде якась операція «з евакуації» — і навіть «порятунку» — азовців з Маріуполя. І що обговорення цієї таємничої операції може її зірвати.

Все це робилося і робиться під офіційні повідомлення та відеозйомки з російського боку про взяття в полон і вивезення азовців з Маріуполя в глиб окупованої території, розділення та ув'язнення їх у СІЗО для подальшої підготовки суду над ними як над воєнними злочинцями. І під повідомлення про розгляд рішення Держдумою РФ про заборону видачі азовців. Тобто, нас — всіх українців — у черговий раз мають за недоумків: на думку Єрмака і К° ми повинні, дивлячись на відео, де окупаційні солдати обшукують, конвоюють і вивозять азовців в ОРДЛО і Росію, паралельно вірити зеленявій пропаганді про те, що це так виглядає порятунок азовців від військ РФ (від тих самих, які їх взяли в полон і саме обшукують та конвоюють).

А заодно ми повинні вірити, що обговорення в Інтернеті обивателями факту, який показують по всьому світу через Інтернет і ТБ, здатне зірвати якусь таємничу операцію, про яку все одно нікому нічого не відомо, окрім того, що вона якось пов'язана з цим фактом. Звісно, саме так операції і зриваються. Особливо після того, як про існування такої операції повідомили самі її організатори. Які про неї розповіли всім — але обговорювати це повідомлення не рекомендують нікому. Бо їм можна, а всім іншим — ні.

Дуже прикро, що нажиму Банкової піддалися люди, яким ганебно таке робити в силу їхнього положення, і почали відверто повторювати цю пропагандистську шизофренію про „евакуацію“ в полон, яку не треба обговорювати. Так, записав відповідне звернення Білецький; відмовляється обговорювати проблему Жданов. Один-єдиний Бутусов повівся гідно, коли на питання, що там з цією „операцією порятунку“, відповів, що треба буде дивитися за результатом — що це було, і як це оцінювати, — тобто, треба судити за діями Банкової, а не вірити її словам.

Звісно, довго дурити ціле суспільство таким примітивним чином неможливо. Потенціал пропагандистської кампанії «не можна обговорювати» вже вичерпується. Як же Єрмак і К° розраховували дурити нас далі? Як вже видно, було задумано комбінацію з двох прийомів:

Зображення користувача campana.

Найкраща воєнна пісня

Вже який день не можу вийти з-під враження від того простого історичного факту, що найкраща радянська воєнна пісня — «Война священная» — це банальний плагіат. І що особливо важливо — це те, що перероблена вона з української (!) пісні. А саме, з бойової пісні «Повстань, народе мій!», яку співали повстанці зі Степової дивізії, коли у 1920 році звільняли від більшовиків Кривий Ріг (коротко про історію віднайдення пісні).

Зображення користувача campana.

Переговори як засіб відбілювання Путіна

У переговорів Зеленського з російськими загарбниками є ще один аспект. Найкраще і найлаконічніше його сформулював військовий експерт Олег Жданов. Він зауважив, що ці переговори — це спроба відбілити Путіна від клейма воєнного злочинця. І спроба заблокувати подання Україною позову проти Путіна як воєнного злочинця в міжнародний трибунал. Бо тут, справді, можливо лише одне з двох: або ця людина — воєнний злочинець, або — сторона переговорів.

Зображення користувача campana.

Найдорожчий подарунок загарбникам

Факт, що переважну більшість своєї двотисячолітньої історії українці були під іноземною окупацією або, принаймні, під іноземною владою. Якщо спробувати порахувати (умовно починаючи історію України із Зарубинецької культури, тобто, з II ст. до н. е.), то вийде, що незалежність ми мали на протязі ледве-ледве третини всієї нашої історії. Наочно це можна зобразити ось такою схемою:

Чому я відраховую історію України саме від Зарубинецької культури, а не від будь-яких інших можливих віх — таких, як
• Празька культура (стабілізація населення України за Леонідом Залізняком, слов'янська експансія з розділенням слов'янських народів) або
• поява держави Русь або
• XI ст. (виникнення української мови за Олексієм Стрижаком, писемна фіксація слова «Україна») або
• XIV ст. (остаточний перехід від руської ідентичності до української, перші документи українською мовою) —
це треба окремо обґрунтовувати й пояснювати в окремому дописі. Тут я напишу трохи про причини того невеселого історичного факту, який я відобразив у схемі вище. А він не залежить від того, з якого моменту ми відраховуватимемо нашу історію: проведіть межу в іншій часовій епосі — і пропорція між часом незалежного та підкореного існування України ніяк не покращиться.

Отже: чому ми вічно під чиєюсь окупацією?

Зображення користувача campana.

Вклад у перемогу, який може внести кожен

В середині березня стало остаточно зрозумілим, що основний план Кремля — захоплення Києва і встановлення в Україні маріонеткового режиму — провалився, і Москва перейде до запасного плану: захоплення сходу й півдня України. 24 березня я першим написав про це (насправді, писав я цей допис, починаючи із 22 березня), а 25 березня генштаб російської армії на своїй прес-конференції устами начальника свого Головного оперативного управління (де розробляються всі плани війни) Рудского повністю підтвердив мої висновки. Після цієї заяви Рудского всі стали заднім числом розумні й почали обговорювати мордорський план «Б». Передбачити цю очевидну річ крім мене ніхто не зміг.

При цьому, є дві важливі речі, які Рудской не повідомив орчим журналістам (насправді, пропагандистам).

Зображення користувача campana.

Інформаційна підготовка до здачі України почалася

За останню добу кремлівський агент Єрмак наніс ще один удар по українському суспільству. Державний Концерн РРТ взяв і тихцем уночі відключив від цифрового ефіру телеканали Espreso.tv, «Прямий» і 5 канал. Жодного офіційного рішення про відключення немає, тобто це звичайний державний бандитизм.

Чому відключили ці три канали? Та тому, що вони належать опозиційним до Зеленського Яценюку та Порошенку, які зовсім не толерують зеленяву владу. А в найближчому майбутньому можуть стати на заваді планам Єрмака про підписання руками Зеленського з російськими убивцями перемир'я задля зупинення української армії та недопущення звільнення Криму й Донбасу.

Кремлю, чиї інтереси відстоює справжній правитель України Єрмак, потрібно, щоб на момент підписання перемир'я діяли тільки телеканали, контрольовані зеленявою владою, які пропагували б усе, що скаже зелений карлик. А він під диктовку Єрмака буде розказувати, чому потрібно зупинити українську армію, чому «ми» «не можемо» визволити Крим і Донбас і повинні задовольнитися лінією фронту, яка склалася. Повинні забути і змиритися. Повинні примиритися з нашими убивцями. Але щоб промити таким чином мізки населенню, потрібно знищити всі опозиційні телеканали, які зраду України і здачу Криму й Донбасу не приймуть. От їх знищують просто зараз.

Що робити? Протестувати. І не тільки захищаючи опозиційні канали і свободу слова. А взагалі у питанні здачі агресору наших територій. Про це напишу окремим дописом. А поки одна ідея (не моя) для протесту, який можуть здійснювати не лише цивільні, але й військові — навіть, у першу чергу військові. Це — відеозвернення. Масові.

Сам я телебачення не дивлюся, до Порошенка, Яценюка та їхніх телеканалів ставлюся негативно. Але тут ідеться, по-перше, — і це менш важливо — про цензуру і спробу узурпації влади після війни, чого не можна допустити в жодному разі, а, по-друге, — і це значно важливіше — про підготовку до промивання мізків задля здачі частини України агресору. Що є смертельно небезпечно для України, для самого її існування, а відтак — бувально для фізичного існування багатьох з нас. І це не можна якось потім „відіграти“ чи скомпенсувати. Це треба зупинити просто зараз.

Варіант допису в гуглоблозі

Сторінки

Підписатися на campana.net.ua RSS